Информация о событии Название события Живий Вертеп у Паулінів в Броварах Описание события 16 січня

пʼятниця, 23 грудня 2011 р.

Фото звіт із святкування св. Миколая у броварській парафії



Дітки чудово підготувалися і достойно зустріли св. миколая віршиками, піснями і молитвами :)

Вітання з Різдвом Христовим та Новим роком

Зоря на небі сповістить всім нині,

Що народилося Дитя святе в яскині.

Радійте, люди, веселіться разом всі!

І ось прийміть від нас вітання щирі ці.

Прийміть сердечні вітання з Різдвом Христовим

та Новим роком!

Напередодні радісних свят хочемо побажати, щоб у Вашу оселю завітав Маленький Ісусик і виконав ваші найзаповітніші бажання. Нехай прекрасні зимові свята принесуть мир, спокій і злагоду, впевненість у майбутньому. Зичимо Вам Божого Благословення, міцного здоров’я, успіхів, любові, родинного щастя, достатку і благополуччя!

Хай Новий рік у вишиванці

Розбудить Вас щасливо вранці,

І принесе у Вашу хату –

Усмішок й радощів багато.

Розбудить приспані надії,

Зерном і щастям Вас засіє,

Зігріє миром і любов’ю

І подарує Вам здоров’я !

З найщирішими вітаннями

Отці Пауліни з Ружина

О. Лаврентій Ян Жезіцький

і О. Олександр Кушлак,

та парафіяни Римсько-Католицького Костелу

«Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа»

смт. Ружин – Різдво Христове - 2011p.

четвер, 22 грудня 2011 р.

Розклад Різдвяних Богослужінь у Броварах


Відзначати свято починаємо ще перед Вігілійною службою (з лат. vigilia - чування).
Збираємося у родинах, споживаємо пісну вечерю і ділимося оплатком (з лат. oblatum - дар пожертви), так називають спеціально приготовлений пісний хліб.
Під час ділення просимо один в одного пробачення і говоримо один одному різдвяні побажання.


Потім всі йдемо до каплички на Різдвяну святкову Службу.


24 грудня, субота – СВЯТИЙ ВЕЧІР

00:00 (24:00) з суботи на неділю (з 24 на 25 грудня) – ПАСТИРКА, нічна Служба Божа Різдвяна


25 грудня – неділя – Різдво Христове

11:00 – Служба Божа

17:00 – Служба Божа


А вже вранці - багатий сніданок та колядування по домівках (співаємо різдвяних пісень як діти, так і дорослі).

понеділок, 12 грудня 2011 р.

13 ГРУДНЯ, ВІВТОРОК - Обов’язковий спомин СВ. ЛУЦІЇ, ДІВИ І МУЧЕНИЦІ


Св. Луція загинула мученицькою смертю в Сиракузах в Сицилії близько 304 року після жорстоких катувань, якими її намагалися схилити до відречення від віри. Сиракузи та Сицилія вшановують її як свою покровительку. Її ім’я згадується у Римському Каноні.

Святая Луция, работа Доменико Беккафуми
 
 
Луци́я Сиракузская (итал. Santa Lucia; около 283 Сиракузы, Италия — около 303 там же) — раннехристианская святая и мученица, покровительница слепых. Имя Луция происходит от латинского слова «свет».
Надпись на могиле, датированная 400 годом в катакомбах Сан-Джованни в Cиракузах, и упоминание о святой Луции во всех христианских документах позволяют с полной уверенностью предполагать, что она действительно жила. Около 600 года в Сиракузах и Риме существовал монастырь Святой Луции.
Первые описания её мученичества относятся к VVI веку, они приукрашены описанием многочисленных чудес и имеют сходство с биографией святой Агаты.
Согласно этим источникам, Луция была дочерью богатого римского гражданина из Сиракуз, который рано умер. Её мать, Евтихия, хотела выдать дочь замуж, но Люция принесла обет безбрачия и не согласилась на помолвку. После исцеления матери на могиле святой Агаты в Катании от кровотечений, она согласилась с обетом дочери. Отвергнутый жених возбудил против христианки Луции жестокое преследование. Судья Сиракуз Пашазиус хотел отдать её в публичный дом, но ни повозка, запряженная быками, ни тысяча мужчин не могли сдвинуть Луцию с места. После разнообразных пыток и чудес она была убита ударом меча. Другие легенды сообщают и о том, что ей вырвали глаза.

Дыра в стене (церковь Санта-Лючия-фуори-ле-Мури в Сиракузах — пролом, через который Георгий Маниак похитил тело святой Лючии
 
 
Мощи святой Луции были погребены в одноимённых катакомбах в Сиракузах. В 1040 году они были похищены освободившим город от арабов Георгием Маниаком и увезены в Константинополь, а оттуда в 1204 году в Венецию. Там она была похоронена в церкви Святой Луции. В 1860 году церковь была снесена под постройку железнодорожного вокзала Санта-Лючия. Её мощи были перенесены в близлежащую церковь святого Лазаря и Луции. В 1935 году для её головы была изготовлена серебряная маска.
В Сиракузах над катакомбами, в которых была первоначально погребена святая, воздвигнута церковь Санта-Лючия-фуори-ле-Мури, алтарный образ в которой написал Караваджо. В кафедральном соборе Сиракуз в одной из боковых капелл помещена часть мощей (кисти) Луции, возвращённая из Венеции. Вместе со святыми Розалией и Агатой Луция считается покровительницей Сицилии.
По другим источникам её мощи в начале VIII века были перенесены в Корфинум (сейчас Пентима), а в 970 году в Мец.

День поминовения

В христианских церквях днём поминовения Святой Луции является 13 декабря. Он часто связан с обрядами огня, потому что этот праздник до введения григорианского календаря выпадал на зимнее солнцестояние.
Святой Луции молятся при заболеваниях глаз, кровотечениях, шейных болях и дизентерии. Она является покровительницей бедных, слепых, раскаявшихся блудниц, больных детей и покровительницей городов Сиракузы и Венеция. Своей заступницей её также считают адвокаты, крестьяне, электрики, стекольщики, кучера, ножовщики, швеи, посыльные, мебельщики, шорники, портные, писари и ткачи.

Праздник Святой Луции в Швеции

Праздник Святой Луции в Швеции 13 декабря является важной составляющей Рождественских традиций. Первоначально в этот день носили белые одежды, пекли традиционную выпечку луссекатт и пели песни. Торжества начинаются обычно утром в семье, и продолжаются в детских садах, школах и на работе.
Этот праздник отмечается в Швеции с конца XIX века, а раньше в этот же день население страны праздновало окончание сельскохозяйственных работ и начало рождественского поста.

Иконография

На иконах святая Луция изображается обычно с мечом в руках и пальмовой ветвью (символами мученичества), книгой и масляной лампой, иногда также с двумя глазами на подносе.

12 ГРУДНЯ, ПОНЕДІЛОК - спомин ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ Гваделупської


У 1531 році Діва Марія явилася Йоану Дієго Куаутлатоаціну, який походив з індіанського племені, на пагорбі Тепеяк біля Мехіко, на території сьогоднішньої Мексики, і чудотворно викарбувала на його плащі свій образ, який донині вшановується вірними. Через цього мужа, сповненого чистої віри, Богородиця і Матір Церкви закликала всі народи до любові Христа.



Нерукотворний образ Діви Марії Гваделупської, що вже п'яте століття зберігається в спеціально побудованій для нього базиліці, - найбільша святиня Мексики. Популярність її поширюється далеко за межі країни. Гваделупську Діву називають «Покровителькою обидвох Америк». А наукові дослідження образу, результати яких опубліковані останніми роками, просто приголомшують...


«Всі, хто попросить моєї допомоги, отримають її тут, на цьому місці…»

Історія образу пов'язана з явлінням Діви Марії 17-річному селянинові-індіанцеві Хуану Дієго 9 грудня 1531 р. біля Мехіко, на горбі Тепейяк. Богоматір звернулася до хлопця з побажанням, щоб «ви побудували церкву на цьому місці, де ти і твої брати зможуть відчути моє співчуття до вас. Всі ті, хто щиро попросить моєї допомоги, отримають її тут, на цьому місці».
Хуан Дієго з'явився до єпископа Хуана де Сумарраги і передав йому ці слова. Вислухавши індіанця, єпископ попросив, щоб Діва Марія яким-небудь знаменням підтвердила сказане. Хуан повернувся до горба Тепейяк і знову побачив Діву. «Я дам таке знамення, - сказала вона. - Чекаю тебе на цьому місці завтра». Коли хлопець знову прийшов, то побачив розкішний кущ троянд, що розцвів на безплідній скелі. Поряд з ним стояла Пресвята Діва. «Ось моє знамення, - сказала вона. - Візьми ці троянди, загорни в свій плащ і віднеси єпископові. Цього разу він повірить тобі». Коли Хуан Дієго з'явився перед єпископом і його радниками і розвернув плащ, всі впали на коліна: на плащі дивним чином виявилося збереженим лице Пресвятої Діви...
Науковий інтерес до нерукотворного образу виник ще в ХVIII ст. Систематичні його дослідження почалися в 1948 р. За цей час образ неодноразово піддавався ретельним аналізам. Як і у випадку з Туринською плащаницею, всякий раз використовувалися найсучасніші технічні засоби.
У 1976 р. мексиканські вчені Ернесто Пальярес і Роберто Паласиос зробили висновок: полотно, на якому збережений образ, виткане з волокон кактуса айяте. Цей матеріал дуже недовговічний. Максимальний термін його існування - 2-3 десятиліття. Той факт, що полотно зберігається протягом вже 470 років і жодних ознак гниття або розпаду на ньому немає, з наукової точки зору неможливо пояснити.
Перші 200 років образ зберігався без будь-яких захисних покриттів, в кіптяві сотень свічок, в диму кадил, на нього впливали природні атмосферні процеси. Будь-яка ікона, створена людськими руками, давно би зітліла. Але на образі Гваделупської Діви все це не залишило ані найменших слідів! Більше того, результати досліджень показали, що матеріал, на якому збережений образ Діви Марії, з нез'ясовних причин не припадає пилом, не схильний до впливу вологи і гнильних бактерій, дії комах і грибків.

Барвисте полотно, створене без… фарб

У 1977 р. образ досліджували американські і німецькі вчені, серед яких був нобелівський лауреат, професор хімії Ріхард Кун. Результати цих досліджень показали, що образ не міг бути створений людською рукою, оскільки на полотні відсутні сліди грунтовки, розмітки, попередніх нарисів, слідів пензля художника. Метод створення образу сучасній науці досі невідомий.
Учених вразила і відсутність пігментів природного походження - мінерального, тваринного або рослинного. Синтетичних пігментів теж немає, але їх в XVI столітті і не знали! Кожен відтінок зображення є хімічною сполукою, молекули якої безпосередньо пов'язані з тканиною. Там, де їх немає, немає і кольору, а значить, і зображення.
Професор Філіп Каллахен з університету штату Флоріда (США) і його колега Джоді Б.Сміт в 1979 р. вивчали образ в інфрачервоних променях. Вони виявили, що при зміні кута спостереження кольори образу змінюються. Це явище відоме як іридесценція, і воно не може бути відтворене штучним шляхом - тобто образ Діви Марії не міг бути створений людиною.

Живі очі ікони

Очі Діви Гваделупської виглядають, як очі живої людини. У них вченим вдалося виявити і явище рефлексії, яке можна спостерігати лише у живих людей і яке не можна створити за допомогою навіть найвитонченіших методів живопису.
А в 1929 р. фотограф Альфонсо Марке розрізнив в правому оці Діви лице бородатого чоловіка. Через 20 років дослідник Хосе Карлос Салінас Чавес підтвердив цей факт. Він виявив ясне зображення бородатого чоловіка в правому оці і дещо гірше - в лівому.
Відкриттям зацікавилися офтальмологи і фізики. Результати їх досліджень були оприлюднені 27 березня 1956 р. Вченим удалося виявити в очах образу Діви Марії ефект потрійного віддзеркалення (явище Пуркіньє-Сансона), характерний для очей живої людини. Ці віддзеркалення знаходяться там, де їм і належить бути згідно із згаданим явищем, а деформація цих образів відповідає заломленню рогівки.

Відкриття доктора Тонсманна

Впродовж останніх 20 років дослідженням образу займається перуанський учений Хосе Асте Тонсманн. Він вперше використовував метод цифрової обробки зображень, що застосовувався до цього лише в космічних дослідженнях. На початку 2001 р. Тонсманн опублікував результати своїх робіт.
Збільшивши розмір зіниць образу в 2500 разів, учений виявив щось вражаюче: у правій зіниці він розрізнив зображення індіанця, що сидить.
Другимзображенням, який розпізнав дослідник, було зображення індіанця Хуана Дієго. Потім він виявив обличчя літнього чоловіка. «Спочатку я не міг зрозуміти, чиє це зображення, - розповідає Тонсманн. - Проте незабаром мені попалася на очі картина художника Мігеля Кабрери, де я побачив схоже обличчя. Це був портрет єпископа Сумарраги».
Наступне відкриття просто шокувало дослідника: це була фігура жінки явно негритянськоїзовнішності. Негритянка в Мексиці у 1531 р.? Цього не могло бути. Але тут на допомогу прийшли історики. Виявилось, що в заповіті єпископа Сумарраги є згадка про сім'ю, що належала йому, негрів-рабів.
Всього в правій зіниці ока Діви вдалося розпізнати 12 фігур. Всі вони різного розміру, оскільки збережені в перспективі так, як якби зображення було фотографією того, що бачила Діва Марія. Сцена відповідає тому моменту, коли Хуан Дієго розгортав свій плащ перед єпископом Сумаррагою.
Коли Тонсманн збільшив зображення лівого ока Богоматері, то виявилось, що в його зіниці є такі ж фігури, що проте знаходяться під іншим кутом і з іншими пропорціями, що пояснюється оптичним ефектом при віддзеркаленні протистоячого об'єкту. Але на цьому відкриття Тонсманна не закінчилися.

Послання людям

В центрі зіниць учений виявив групу ще дрібніших фігур, не пов'язану з першою. Це була індіанська сім'я - чоловік, дружина і діти. Найменшу дитину жінка несе на плечах. Доктор Тонсманн бачить в цьому відкритті своєрідний знак, даний Пресвятою Дівою, адресований нам, людям нинішньої епохи. «Не можна не дивуватися з того, що ці мікроскопічні зображення залишалися в невідомості майже 500 років, перш ніж сучасна техніка дозволила їх розпізнати, - говорить Тонсманн. - Це свідчить лише про те, що послання Діви Марії чекало своєї години. Образ сімейства служить для нас нагадуванням про те, яке величезне, непроминаюче значення має сім'я. Це особливо актуально у наш час, коли цей найважливіший суспільний інститут намагаються відсунути на задній план».
Дослідник вважає, що образ сім'ї в зіницях Діви Гваделупської духовно пов'язаний з нашим антигуманним часом, який серйозно загрожує моральному обличчю людства, і в першу чергу - родинним засадам.
До речі,третього числа третього місяця 2003 р. в Мексиці почалося масове паломництво віруючих до місця чергового дива - прямо посеред шосе, на асфальті з'явився чудотворний образ Діви Гваделупської. Як стверджують місцеві жителі, його намагалися відмити з милом, але обличчя Мадонни не зникає. Паломники побудували навколо ікони огорожу. Щодня сотні людей приносять туда квіти і свічки.

пʼятниця, 9 грудня 2011 р.

Католицьке Телебачення Віковічного Слова EWTN


 
Вчора, 8 грудня, у Києві вперше вийшов в ефір католицький телеканал «Телебачення Віковічного Слова EWTN». Його урочистий запуск о 19:00 здійснив архиєпископ Петро Мальчук, натиснувши на кнопку пульту.





Запуску каналу передувала Служба Божа, під час якої архиєпископ Петро молився за усіх працівників Католицького Медіа-Центру про Боже благословення й опіку Матері Божої, а також про Боже благословення для справи розвитку Телебачення Віковічного Слова EWTN.
О. Павло Вишковський ОМІ, директор Католицького Медіа-Центру зауважив: «Сьогодні почав падати в Києві перший сніг. Сьогодні також вперше в історії України ми розпочали католицьке телебачення! Просимо Бога за заступництвом Непорочної, щоб так як цей сніг, що зрошує нашу землю, також і Божа благодать зрошувала серця людей, які будуть дивитися Телебачення Віковічного Слова».
Отець Павло зазначив, що наразі Телебачення EWTN транслюються лише по Києву, його можуть бачити лише абоненти компанії «Воля», але у планах вихід також на інші міста України.

9 ГРУДНЯ, П’ЯТНИЦЯ - спомин св. ЙОАНА ДІЄГО КУАУТЛАТОАЦІНА

Народився близько 1447 року в індіанській сім’ї на території сучасної Мексики. На пагорбі Тепеяк біля Мехіко йому явилась Пресвята Богородиця. Згодом він, муж обдарований чистою вірою, своїм смиренням і ревністю спричинився до того, щоб на честь Пресвятої Діви Марії з Гваделупи був побудований храм, де він і спочив у Господі у 1548 році.

Парафія Божого Тіла і Крові