Освячення Наріжного Каменя в Броварах 12 липня 2015

В Парафії Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги в Броварах 12 липня 2015 РБ відбулось освячення Єпископом Петром Мальчуком Наріжного Каменя нового храму.

Архиєпископ Петро Мальчук під час проповіді говорив про вірність обов’язкам християнина, адже кожен під час хрещення узяв на себе ім’я нашого Господа, тому наше життя має бути таким, щоб це ім’я не було взяте марно – зазначив Владика. 

Урочисту Месу очолив ординарій Києво-Житомирської дієцезії архиєпископ Петро Мальчук.  В Євхаристії взяли участь також священики з інших парафій: о. Матеуш Адамскі, секретар архиєпископа Петра Мальчука, о. Алоїз Кособуцький з Кам’янця Подільського, бр. Ґжеґож Романовіч, настоятель Кустодії Братів Менших Капуцинів на Україні, о. Олег Панчиняк, настоятель Трьохсвятительської парафії УГКЦ в Броварах, а також господарі місця Отці Пауліни – о. Роман Лаба, настоятель парафії та о. Лаврентій Ян Жезіцький, вікарій. Також на 
Месі були присутні представники інших християнських спільнот:  пастор Рамін Квеквескірі (церква «Спасіння») та комбат батальйону військових капеланів Ігор Шторм.
Усіх присутніх на початку Літургії привітав о. Роман Лаба, настоятель парафії Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги. У своєму вітальному слові отець настоятель зазначив, що істинним наріжним каменем є Ісус Христос, і саме на ньому має опиратися уся будівля нашого життя.

Після Літургії Слова архиєпископ Петро ввів у служіння лекторату одного з братів Паулінів – бр. Майкла Уяммаду Окіка.

Винятковим моментом урочистого святкування було закладення каменя. Наріжний камінь був закладений у двох місцях фундаменту. Там, де в майбутньому буде вівтар, було закладено камінь з Голгофи, щоб нагадував вірним про ту єдину спасенну жертву, яку приніс Ісус. В іншому місці було закладене каміння, яке було привезене з гори Синай, з гори Тавор та з гори блаженств. 

Цей символічний акт має нагадувати вірним, що віра опирається на історію спасіння, яку Бог провадив з народом Ізраїлю і яку продовжує вести з кожним з нас.
На закінчення вірні скерували слова вдячності до свого архипастиря та привітали владику Петра з ювілеєм п’ятдесятиліття. Після Святкової Євхаристії відбулася спільна аґапа.

Урочисту Месу очолив ординарій Києво-Житомирської дієцезії архиєпископ Петро Мальчук.  В Євхаристії взяли участь також священики з інших парафій: о. Матеуш Адамскі, секретар архиєпископа Петра Мальчука, о. Алоїз Кособуцький з Кам’янця Подільського, бр. Ґжеґож Романовіч, настоятель Кустодії Братів Менших Капуцинів на Україні, о. Олег Панчиняк, настоятель Трьохсвятительської парафії УГКЦ в Броварах, а також господарі місця Отці Пауліни – о. Роман Лаба, настоятель парафії та о. Лаврентій Ян Жезіцький, вікарій. Також на Месі були присуьгі представники інших християнських спільнот:  пастор Рамін Квеквескірі (церква «Спасіння») та комбат батальйону військових капеланів Ігор Шторм.
Усіх присутніх на початку Літургії привітав о. Роман Лаба, настоятель парафії Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги. У своєму вітальному слові отець настоятель зазначив, що істинним наріжним каменем є Ісус Христос, і саме на ньому має опиратися уся будівля нашого життя. Архиєпископ Петро Мальчук під час проповіді говорив про вірність обов’язкам християнина, адже кожен під час хрещення узяв на себе ім’я нашого Господа, тому наше життя має бути таким, щоб це ім’я не було взяте марно – зазначив Владика. Після Літургії Слова архиєпископ Петро ввів у служіння лекторату одного з братів Паулінів – бр. Майкла Уяммаду Окіка. Винятковим моментом урочистого святкування було закладення каменя. Наріжний камінь був закладений у двох місцях фундаменту. Там, де в майбутньому буде вівтар, було закладено камінь з Голгофи, щоб нагадував вірним про ту єдину спасенну жертву, яку приніс Ісус. В іншому місці було закладене каміння, яке було привезене з гори Синай, з гори Тавор та з гори блаженств. Цей символічний акт має нагадувати вірним, що віра опирається на історію спасіння, яку Бог провадив з народом Ізраїлю і яку продовжує вести з кожним з нас. На закінчення вірні скерували слова вдячності до свого архипастиря та привітали владику Петра з ювілеєм п’ятдесятиліття. Після Святкової Євхаристії відбулася спільна аґапа.