Информация о событии Название события Живий Вертеп у Паулінів в Броварах Описание события 16 січня

пʼятниця, 26 серпня 2016 р.

26 серпня - Пресвятої Діви Марії Ченстоховської

Вітаємо отців Паулінів із святом Пресвятої Діви Марії Ченстоховської, чудотворним образом якої опікується їх орден.





Серед ікон, чиє авторство приписують самому апостолові Луці, чи не найвідомішою є Матір Божа Ченстоховська. І цей образ теж є аргументом проти звинувачень різних християн некатолицького віросповідання, нібито ми поклоняємося ідолам (іконам, статуям тощо). Тому що чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської не є тим, чиє авторство відносять до Євангеліста Луки, а його копією. Якби ми поклонялися малюнкам, а не Богові, який проявляє свою силу і присутність через різні матеріальні знаки, то знищення першопочаткового «ідола» мало би принести і припинення чудес, припинення дії «ідола».


Але віра, а не ікона, творить чуда. А вірі не заважає те, що первісний образ загинув 1430 року, і на замовлення короля Владислава Ягелло постала його точна копія, яка зараз знаходиться у паулінському монастирі на Ясній Горі в Ченстохові.
В архіві монастиря зберігається рукопис під назвою (перенесення образу Блаженної Діви Марії, святим Лукою власноруч намальованого). У цьому тексті з першої половини XV ст. сказано:
«На прохання вірних [Лука] намалював образ Марії з Дитятком на дошках столу, при якому Вона було сиділа. Імператор Константин велів перенести образ із Єрусалима до Константинополя й помістити у храмі. Там образ прославився чудесами. Захоплений чудесним образом руський князь Лев, який був на службі в імператора, ублагав Константина подарувати йому цей образ, який він переніс до свого князівства і звелів пишно оздобити. Образ знову прославився чудесами. Під час війни, яку на Русі вів Людовик Угорський, образ сховали у замку Белзькому. Як замок здався Людовикові, намісник короля, князь Владислав Опольчик, забрав образ. Як замок був оточений литвинами і татарами, стріла влетіла у замок і влучила у праву частину зображення. Тоді темрява впала на ворогів, перелякавши їх. Князь виїхав на них із військом і розгромив їх. Коли ж хотів вивезти образ у своє королівство, попри багатокінний запряг не вдавалося рушити з місця. Тоді князь склав обітницю, що поставить церкву і монастир там, де перебуватиме образ. Тоді коні легко рушили і завезли образ на Ясну Гору. Там [князь] помістив його в каплиці монастиря, де образ знову прославився чудесами».
Владислав Опольчик запросив з Угорщини паулінів, яким передав у власність дерев’яну церкву в Старій Ченстохові. Польський історик Ян Длугош пише про акт дарування, який відбувся 23 серпня 1382 року.
Ікона постраждала під час нападу двох польських і одного руського шляхтича, які 1430 року вирішили пограбувати монастир, бо до славетної ікони приходило багато вірних, а отже, могли бути коштовні подарунки-вотуми. Для свого задуму вони скористалися з допомоги гуситських загонів. Ідейні війни нерідко зводяться до пограбувань. Саме від цього нападу на обличчі Чорної Мадонни залишилися сліди глибоких ран. У відновленому образі вони ретельно збережені – як пам’ять про те, що діти часто жорстоко ранять матір, але вона їх не перестає любити.



Книга запису чудес, які ставалися за заступництвом Матері Божої Ченстоховської, ведеться з 1402 року. Під час Другої світової війни образ переховували, тому в повоєнні роки проведено його реставрацію. Ясногурський образ коронований папськими коронами; вперше це відбулося 1717 року. Після крадіжки корон і шат, яку вчинив монах і священик Мацох (так, Матір знову страждає від рук своїх дітей), корони 1910 року подарував Папа Пій Х. Найславетніша ж рекоронація відбулася 1966 року, її здійснив кардинал Стефан Вишинський. На той час він уже вийшов з ув’язнення, до якого його засудили комуністи.
Урочистість Матері Божої Ченстоховської постала завдяки старанням блаж.Гонората Козьмінського. Разом із тодішнім настоятелем Ясної Гори він 1904 року випросив у Папи це свято для Польщі, а 1931 року воно було поширене на всю Польщу. В Україні це літургійний спомин.


Серед ікон, чиє авторство приписують самому апостолові Луці, чи не найвідомішою є Матір Божа Ченстоховська. І цей образ теж є аргументом проти звинувачень різних християн некатолицького віросповідання, нібито ми поклоняємося ідолам (іконам, статуям тощо). Тому що чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської не є тим, чиє авторство відносять до Євангеліста Луки, а його копією. Якби ми поклонялися малюнкам, а не Богові, який проявляє свою силу і присутність через різні матеріальні знаки, то знищення першопочаткового «ідола» мало би принести і припинення чудес, припинення дії «ідола».
Але віра, а не ікона, творить чуда. А вірі не заважає те, що первісний образ загинув 1430 року, і на замовлення короля Владислава Ягелло постала його точна копія, яка зараз знаходиться у паулінському монастирі на Ясній Горі в Ченстохові.
В архіві монастиря зберігається рукопис під назвою (перенесення образу Блаженної Діви Марії, святим Лукою власноруч намальованого). У цьому тексті з першої половини XV ст. сказано:
«На прохання вірних [Лука] намалював образ Марії з Дитятком на дошках столу, при якому Вона було сиділа. Імператор Константин велів перенести образ із Єрусалима до Константинополя й помістити у храмі. Там образ прославився чудесами. Захоплений чудесним образом руський князь Лев, який був на службі в імператора, ублагав Константина подарувати йому цей образ, який він переніс до свого князівства і звелів пишно оздобити. Образ знову прославився чудесами. Під час війни, яку на Русі вів Людовик Угорський, образ сховали у замку Белзькому. Як замок здався Людовикові, намісник короля, князь Владислав Опольчик, забрав образ. Як замок був оточений литвинами і татарами, стріла влетіла у замок і влучила у праву частину зображення. Тоді темрява впала на ворогів, перелякавши їх. Князь виїхав на них із військом і розгромив їх. Коли ж хотів вивезти образ у своє королівство, попри багатокінний запряг не вдавалося рушити з місця. Тоді князь склав обітницю, що поставить церкву і монастир там, де перебуватиме образ. Тоді коні легко рушили і завезли образ на Ясну Гору. Там [князь] помістив його в каплиці монастиря, де образ знову прославився чудесами».
Владислав Опольчик запросив з Угорщини паулінів, яким передав у власність дерев’яну церкву в Старій Ченстохові. Польський історик Ян Длугош пише про акт дарування, який відбувся 23 серпня 1382 року.
Ікона постраждала під час нападу двох польських і одного руського шляхтича, які 1430 року вирішили пограбувати монастир, бо до славетної ікони приходило багато вірних, а отже, могли бути коштовні подарунки-вотуми. Для свого задуму вони скористалися з допомоги гуситських загонів. Ідейні війни нерідко зводяться до пограбувань. Саме від цього нападу на обличчі Чорної Мадонни залишилися сліди глибоких ран. У відновленому образі вони ретельно збережені – як пам’ять про те, що діти часто жорстоко ранять матір, але вона їх не перестає любити.


Джерело: CREDO

Ченстоховська
Римо-катол.: 26 серпня
(необов’язковий спомин)

Серед ікон, чиє авторство приписують самому апостолові Луці, чи не найвідомішою є Матір Божа Ченстоховська. І цей образ теж є аргументом проти звинувачень різних християн некатолицького віросповідання, нібито ми поклоняємося ідолам (іконам, статуям тощо). Тому що чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської не є тим, чиє авторство відносять до Євангеліста Луки, а його копією. Якби ми поклонялися малюнкам, а не Богові, який проявляє свою силу і присутність через різні матеріальні знаки, то знищення першопочаткового «ідола» мало би принести і припинення чудес, припинення дії «ідола».
Але віра, а не ікона, творить чуда. А вірі не заважає те, що первісний образ загинув 1430 року, і на замовлення короля Владислава Ягелло постала його точна копія, яка зараз знаходиться у паулінському монастирі на Ясній Горі в Ченстохові.
В архіві монастиря зберігається рукопис під назвою (перенесення образу Блаженної Діви Марії, святим Лукою власноруч намальованого). У цьому тексті з першої половини XV ст. сказано:
«На прохання вірних [Лука] намалював образ Марії з Дитятком на дошках столу, при якому Вона було сиділа. Імператор Константин велів перенести образ із Єрусалима до Константинополя й помістити у храмі. Там образ прославився чудесами. Захоплений чудесним образом руський князь Лев, який був на службі в імператора, ублагав Константина подарувати йому цей образ, який він переніс до свого князівства і звелів пишно оздобити. Образ знову прославився чудесами. Під час війни, яку на Русі вів Людовик Угорський, образ сховали у замку Белзькому. Як замок здався Людовикові, намісник короля, князь Владислав Опольчик, забрав образ. Як замок був оточений литвинами і татарами, стріла влетіла у замок і влучила у праву частину зображення. Тоді темрява впала на ворогів, перелякавши їх. Князь виїхав на них із військом і розгромив їх. Коли ж хотів вивезти образ у своє королівство, попри багатокінний запряг не вдавалося рушити з місця. Тоді князь склав обітницю, що поставить церкву і монастир там, де перебуватиме образ. Тоді коні легко рушили і завезли образ на Ясну Гору. Там [князь] помістив його в каплиці монастиря, де образ знову прославився чудесами».
Владислав Опольчик запросив з Угорщини паулінів, яким передав у власність дерев’яну церкву в Старій Ченстохові. Польський історик Ян Длугош пише про акт дарування, який відбувся 23 серпня 1382 року.
Ікона постраждала під час нападу двох польських і одного руського шляхтича, які 1430 року вирішили пограбувати монастир, бо до славетної ікони приходило багато вірних, а отже, могли бути коштовні подарунки-вотуми. Для свого задуму вони скористалися з допомоги гуситських загонів. Ідейні війни нерідко зводяться до пограбувань. Саме від цього нападу на обличчі Чорної Мадонни залишилися сліди глибоких ран. У відновленому образі вони ретельно збережені – як пам’ять про те, що діти часто жорстоко ранять матір, але вона їх не перестає любити.
Книга запису чудес, які ставалися за заступництвом Матері Божої Ченстоховської, ведеться з 1402 року. Під час Другої світової війни образ переховували, тому в повоєнні роки проведено його реставрацію. Ясногурський образ коронований папськими коронами; вперше це відбулося 1717 року. Після крадіжки корон і шат, яку вчинив монах і священик Мацох (так, Матір знову страждає від рук своїх дітей), корони 1910 року подарував Папа Пій Х. Найславетніша ж рекоронація відбулася 1966 року, її здійснив кардинал Стефан Вишинський. На той час він уже вийшов з ув’язнення, до якого його засудили комуністи.
Урочистість Матері Божої Ченстоховської постала завдяки старанням блаж.Гонората Козьмінського. Разом із тодішнім настоятелем Ясної Гори він 1904 року випросив у Папи це свято для Польщі, а 1931 року воно було поширене на всю Польщу. В Україні це літургійний спомин.
 


Джерело: CREDO

Немає коментарів:

Дописати коментар

Парафія Божого Тіла і Крові