Осанна Синові Давида! Благословенний, хто іде в Ім’я Господнє. О, Царю ізраїльський! Осанна во вишніх! (Пор. Мт 21, 9)
Сьогодні Христос в’їхав до Єрусалиму, щоб там померти й воскреснути. Згадуючи цю спасенну подію, з глибокою вірою та побожністю підемо за Господом, щоб, беручи участь у тайні Його хреста, ми стали учасниками воскресіння та життя
Лк 19, 28-40
† Читання святого Євангелія від Луки
Того часу Ісус пішов попереду, прямуючи в Єрусалим. І сталося, як наблизився Він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, то послав двох учнів, кажучи: “Ідіть у село, що навпроти, а ввійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть. Коли хто запитає вас, навіщо відв’язуєте, то скажете йому, що Господь потребує його”. Посланці пішли й знайшли все так, як Він їм сказав. Коли відв’язували осля, запитали його господарі: “Навіщо відв’язуєте осля?” Вони ж відказали, що Господь потребує його. Тож вони привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса. А коли Він їхав, стелили свою одежу на дорозі. Як наблизився Він до підніжжя Оливної гори, багато учнів почали з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які побачили, вигукуючи: “Благословенний Цар, Який іде в Ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!” Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: “Учителю, заборони це Своїм учням!” У відповідь Він сказав: “Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння”. Слово Господнє.
Немає коментарів:
Дописати коментар