16 ЛИСТОПАДА, СЕРЕДА - довільний спомин св. Маргарити Шотландської та св. Гертруди, діви

Довільний спомин св. Маргарити Шотландської

Свята Маргарита (бл. 1045 — 16 листопада 1093) — королева Шотландії, свята католицької церкви, покровительна Шотландії. Дочка давньоруської князівни Агати (доньки Ярослава Мудрого) та її чоловіка — англійського короля Едварда Вигнанця. Дружина шотландського короля Малкольма ІІІ.
Батьки Маргарити Шотландської — передостанній представник стародавньої Уессекської династії англійських королів Едвард Вигнанець та його дружина Агата, дочка (або сестра) великого князя київського Ярослава Мудрого.
Норвезький король Гаральд ІІІ Сігурдссон відтіснив від престолонаслідування батька Маргарити. Родина переховувалася в Шотландії. Згодом молодша сестра Христина стала абатисою в Гемпширі, а Маргарита близько 1069 р. обвінчалася з шотландським королем Малкольмом III.
Діти Св. Маргарити: Маргарита й Малком мали шістьох синів й двох дочок:

1. Едвард, вбитий 1093.
2. Едмунд Шотландський - король Шотландії (1094—1097)
3. Етельред, аббат
4. Едгар - король Шотландії (1097—1107)
5. Олександр I (король Шотландії) (1107—1124)
6. Давид I Святий (1124—1153)
7. Матильда (Едіта), яку в 1100 р. видали за короля Англії Генріха I. Серед прямих нащадків Матильди — Річард Левове Серце.
8. Марія Шотландська (1082–1116), одружена з Євстахій III

Королева Маргарита опікувалася церквою й ченцями. З її діяльністю пов’язано проникнення на північ Європи лицарської англо-французької культури.
Ім’я Маргарити присвоєно найдавнішій будівлі Единбурга та каплиці королівського замку. Університетський коледж в Единбурзі також названо на її честь. Королеву Маргариту Шотландську поховано поруч із чоловіком у Данфермлинському абатстві.
1250 року Папа Інокентій IV зарахував її до лику святих. 1673 року Маргарита була проголошена небесною покровителькою Шотландії. Пам'ять - 16 листопада (річниця смерті).

Довільний спомин св. Гертруди, діви

Св. Гертруда народилася у 1256 році. У п’ятирічному віці її віддали на виховання до монастиря цистеріанок у Гелфті. Там вона провела все своє життя, спочатку як учениця, а з часом як монахиня. Дійшла до високого ступеню єдності з Богом. Її внутрішнє життя концентрувалося на таємниці Божої любові. Особливо вшановувала Серце Ісуса. Свої молитви і об’явлення описала в книжках. Померла 13 або 17 листопада 1302 року.