Информация о событии Название события Живий Вертеп у Паулінів в Броварах Описание события 16 січня

четвер, 26 січня 2012 р.

Зустріч із Блаженнішим Кардиналом Любомиром Гузаром

5 лютого 2012Р.Б. о 15.00 відбудеться зустріч усіх бажаючих із Блаженнішим Кардиналом Любомиром Гузаром.
Місце зустрічі: м. Бровари, Броварська Школа Мистецтв по вул. Назалежності, 12-Б.


Запрошуємо всіх на щиру бесіду!


Верхо́вний архієпи́скоп Любоми́р Гу́зар (*26 лютого 1933, Львів) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Католицької Церкви; з 28 січня 2001 року Верховний архієпископ Львівський, з 25 серпня 2005 року по 10 лютого 2011 року Верховний архієпископ Києво-Галицький — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.

Народився 26 лютого 1933 року в родині Ярослава та Ростислави з роду Демчуків у Львові, де й закінчив народну школу та перший клас гімназії. У 1944 році сім'я його батьків виїхала до Австрії: у місті Зальцбург майбутній Владика продовжив навчання в українській гімназії, а переїхавши у 1949 році в США, закінчив середню освіту в малій духовній семінарії (St. Basil College Seminary) у Стемфорді, штат Коннектикут. Член Пласту. Капелан молодечих таборів Спілки Української Молоді (СУМ) в Елленвілі, штат Нью Йорк.

Студіював філософію в Колегії св. Василія та в 1954 році одержав ступінь бакалавра.


Богословські студії відбув у Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, а в 1958 році, як питомець Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата, одержав ліценціат богослов'я. 30 березня цього ж року Владика Амвросій Сенишин висвятив Любомира Гузара на священика для праці в Стемфордській єпархії. У 19581969 — вчитель і префект у Стемфордській Духовній Семінарії Святого Василія. Також служить в Кергонксоні, штат Нью-Йорк, як душпастир оселі «Союзівка» Українського Народного Союзу та виховної оселі Спілки української молоді Америки в Елленвілі, штат Нью-Йорк. 3 1965 року — настоятель парохії Пресвятої Трійці в Кергонксоні.

Продовжив філософські студії в Фордгамському університеті Нью-Йорка і в 1967 році здобув ступінь маґістра.

В 1969 році переїхав до Рима для продовження богословських студій, які завершив доктором богослов'я в 1972 році (дисертація на тему «Митрополит Андрей Шептицький — провісник екуменізму»). У 1972 році вступає в монастир св. Теодора Студита у Ґроттаферрата в Італії.

У 1973—1984 Кардинал Гузар викладав у Папському Місійному універстеті «Урбаніана» в Римі, виконував різні доручення Патріарха Йосифа.

2 квітня 1977 року в монастирі Студійського Уставу в Кастель-Гандольфо поблизу Рима, висвячений Верховним Архієпископом Йосифом Сліпим на єпископа без згоди Римського Архієрея (тому аж до 1996 Л. Гузар не діяв як єпископ)[1].

У 1978 році Патріарх Йосиф призначає єпископа Гузара архімандритом цього монастиря, а також відповідальним за монастирі студійського уставу за межами України.

3 1984 до 1991 року — протосинкел Львівської Архієпархії в Римі.


У 1993 році з усією монастирською спільнотою з Гроттаферрата повернувся до України, де в 1995 році закладено монастир Св. Теодора Студита в селі Колодіївка на Тернопільщині.

У 1993—94 роках служив духівником у Львівській духовній семінарії Святого Духа.

Кардинальський герб Любомира Гузара

2 квітня 1996 року призначений на Екзарха Києво-Вишгородського екзархату з титулярним престолом Ніси Ликійської.

14 жовтня 1996 року, у зв'язку з поганим станом здоров'я Кардинала Любачівського, Синод Єпископів УГКЦ обрав Блаженнійшого Любомира Єпископом Помічником Глави Української Греко-Католицької Церкви з делегованими правами.

З 14 грудня 2000 року (день смерті Блаженнішого Мирослава Івана кардинала Любачівського) виконував обов'язки Апостольського Адміністратора УГКЦ.

25 січня 2001 року на надзвичайному Синоді Єпископів Української Греко-Католицької Церкви обраний Архієпископом Львівським та Главою Української Греко-Католицької Церкви.

26 січня 2001 року Папа Римський Іван Павло II затвердив цей вибір. 21 лютого того ж року Л. Гузар став Кардиналом Католицької Церкви з титулом святої Софії на Віа Боччеа.

21 серпня 2005 року Любомир Гузар офіційно змінив свій титул на «Верховний Архієпископ Києво-Галицький» і переніс свій осідок до Києва.

9 лютого 2011 в українських ЗМІ з'явилася інформація про те, що Папа Римський Бенедикт XVI прийняв відставку Любомира Гузара з посади глави УГКЦ.[2][3]

10 лютого на прес-конференції у Києві Блаженніший Любомир (Гузар) повідомив про те, що цього дня Папа Бенедикт XVI прийняв його зречення з уряду Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви. Відповідне прохання до Святішого Отця Глава УГКЦ подав, коли йому виповнилося 75 років.[4]

Один з учасників ініціативної групи "Першого грудня".[5]


Державні нагороди

  • Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (26 лютого 2008) — за визначний особистий внесок у духовне відродження українського народу, багатолітню церковну діяльність та з нагоди 75-річчя від дня народження[6][7]
  • Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (29 вересня 2006) — за значний особистий внесок у соціально-економічний і духовний розвиток Львова та з нагоди 750-річчя заснування міста[8]
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (26 лютого 2003) — за визначний особистий внесок перед Українською державою у відродження духовності, утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві, багаторічну плідну церковну діяльність[9]
  • Орден «За заслуги» III ст. (21 серпня 2001) — за значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток України, вагомі трудові досягнення та з нагоди 10-ї річниці незалежності України[10]

1 коментар:

  1. duze garno

    dobre, szczo Wy dbajete pro duchownyj dobrobut wirnych i postijnio informujete na sajti pro riznomanitni mozlywosti zrostu duchownogo riwnia ludej

    szczyra Wam podiaka

    +*

    ВідповістиВидалити

Парафія Божого Тіла і Крові