Информация о событии Название события Живий Вертеп у Паулінів в Броварах Описание события 16 січня

неділя, 18 березня 2012 р.

Глибинний смисл ікони Матері Божої Неустанної Помочі

Це зображення може здаватися чужим для очей західної людини. Воно не представляє нам звичного образу Марії, делікатної панни з опущеним додолу зором. ЇЇ впевнений та серйозний погляд і дещо загострені риси обличчя привертають нашу увагу. Застають нас зненацька неточні пропорції фігур. За зростом Ісус є немовлям, але має риси обличчя дитини трохи старшого віку.

Цей образ написаний у традиції Візантійського обряду Східної Церкви. Образ створений у такому стилі, який не має на меті подати вишуканий сценарій чи особу, увага зосереджена на духовній красі. Образ цей не є реалістичним зображенням тільки тому, що митець прагне виразити щось більш достойне, ніж будь-що інше на світі. Він має форму дверей. Приємно дивитися на гарні двері, але хто ж хотів би тільки стояти і дивитися. Ми бажаємо відкрити їх і ввійти. Двері можуть бути привабливі або не надто привабливі, але вони залишаються все ж лише дверима, крізь які ми повинні увійти до нового світу.

Митець, керуючись тим, що ніхто з людей не знає як виглядає Марія і Ісус, і що неможливо збагнути Їхню святість лише за допомогою слів чи образів – виразив красу Богоматері та Її Сина й смисл, який Вони несуть, за допомогою символів.

Що бачиш, коли дивишся на цей образ?

Найперше бачиш Марію, адже вона домінує на зображенні Вона дивиться просто на тебе, не на Ісуса, не в небо, не на ангелів над головою. Дивиться на тебе, ніби хоче сказати тобі щось дуже важливе. Її очі здаються поважними та сумними, але привертають увагу. Марія, поважна, повна сили і гідності жінка, представлена на золотому тлі, який у середньовіччі був символом неба. Одягнена в темно-сині шати з зеленою підшивкою та в туніку червоного кольору. Синій, зелений і червоний – це кольори, що виражають царську гідність особи. Лише особи царського походження могли носити такого кольору вбрання.

Погляд Марії скерований на тебе, але на руках вона тримає Ісуса. Ікони, виконані у візантійському обряді, ніколи не зображають Марії без Ісуса, адже саме Він є центральним пунктом нашої віри. Ісус теж одягнений в царські шати. Тільки цар мав право носити туніку зеленого кольору, червоний пояс і золотий плащ, котрий ми бачимо на іконі.

Дивлячись на образ, усвідомлюємо, що Божа Мати може допомогти нам з неба.

Восьмикутна зірка була додана до ікони, правдоподібно, митцем пізнішого часу з метою представлення Марії як зорі, яка провадить до Ісуса. Для зміцнення цього символу ліворуч від зірки вміщено оздоблений хрест

Літери над головою Богоматері грецькою мовою означають слова: «Матір Божа».


Ініціали грецькою мовою біля Дитятка-Ісус та німб, прикрашений хрестом, вказують, що це – «Ісус Христос».

Ісус не дивиться на нас, на Марію чи на Ангелів. Навіть тоді, коли Він притуляється до своєї Матері, погляд Його звернений в напрямку чогось, чого ми не бачимо, чогось, що спровокувало Його втекти до матері. Внаслідок цього, у Нього навіть злітає взуття з однієї ноги, а Він сам припадає до Матері, шукаючи в неї безпеки та любові.

Що ж могло так налякати Дитя – Сина Божого?

Відповідь на наше запитання дають нам постаті, яких ми бачимо по обидва боки Ісуса і Марії. Грецькі літери вказують на те, що ними є архангели Гавриїл і Михаїл. Вони, замість того, щоб нести арфи і флейти слави, несуть знаряддя Христової смерті. Ліворуч Михаїл тримає посудину, наповнену жовчю, яку воїни подали Ісусові на хресті, спис, що ним пробито Його серце і тростину з губкою.

Праворуч Гавриїл несе хрест і чотири цвяхи.

Ісус побачив, яка доля чекає Його. Це терпіння і смерть. Хоча Він є Богом, але не перестає бути також і людиною, тому лякається жахливого майбутнього. Ісус втікає до своєї Матері, у ній знаходить підтримку у страшній хвилі, і це повторить ще не раз впродовж усього свого життя, а також і в часі смерті. Марія не може забрати з Нього тягар, але може дати любов і потіху.


Отож чому Марія так уважно дивиться на нас, замість того щоб дивитися на свою Дитину, яка потребує допомоги. ЇЇ погляд запрошує нас до того, щоб ми відкрили для себе цей образ та біль, у ньому присутній. ЇЇ погляд говорить нам, що ми повинні так само втікати під її захист, як це зробив Ісус.

ЇЇ руки не переплітаються із затисненими від страху рученятами ЇЇ Сина, а залишаються відкритими, тим самим запрошують нас теж покласти свої руки на її долоні. Також бачимо, що руки Ісуса є в руках Марії – а це означає, що Ісус всі ласки зсилає на людей через свою Матір.

Марія знає, що в нашому житті теж є багато небезпечних та сповнених страху моментів і, що ми потребуємо когось, в кого можемо знайти розраду в терпінні і тоді, коли нами опановує страх. Вона дарує нам ту саму любов і потіху, яку дарує Ісусові. Вона радить не зволікати, а бігти до неї негайно, так як це робить Ісус. Бігти маємо так швидко, щоб ми навіть не думали про наш зовнішній вигляд, коли біжимо. Важливо якнайшвидше добігти до Неї.

Отож, чому зволікаєш?!

Немає коментарів:

Дописати коментар

Парафія Божого Тіла і Крові