Звернення єпископа Маркіяна Трофим’яка

Звернення єпископа Маркіяна Трофим’яка, Голови Комітету І Всеукраїнського Євхаристійного Конгресу Римсько-Католицької Церкви в Україні до духовенства, чернецтва та мирян.

Наближається святкування нашою Церквою Першого Всеукраїнського Євхаристійного Конгресу. Метою цього Конгресу є відновлення та укріплення християнського життя і щире поклоніння Господу Ісусу, присутньому в Євхаристії. Христос «виявив любов до своїх, – тих, які у світі, – до кінця полюбив їх» (Йн 13, 1), складаючи самого себе у жертву Богу Отцеві. Заради спасіння усього світу, заради спасіння кожного з нас Господь не завагався віддати своє життя на хресті, «щоб ми мали життя і щоб над міру мали» (пор. Йн 10, 10). Встановлюючи на Тайній Вечері Євхаристію, Ісус Христос довірив нам, своїй Церкві, не тільки спомин про свою смерть і воскресіння, а й дав поживу, яка підтримує нас у дорозі до Небесного Царства. У Причасті ми також «єднаємося з Христом, який робить нас учасниками свого Тіла і своєї Крові для утворення єдиного тіла» (ККЦ 1331), тобто Церкви.

Кожен християнин повинен не тільки щедро черпати з Божої скарбниці, якою є Євхаристія, а й ділитися її благодатями з ближніми, мало того – Євхаристія нас до цього зобов’язує. У Святому Письмі говориться: «Ми пізнали любов з того, що Він поклав свою душу за нас; і ми маємо класти душі за братів» (1 Йн 3, 16). Йдучи за цим закликом наслідування Христової любові, ми повинні являти Його любов усім, хто оточує нас у повсякденному житті, а особливо немічним і хворим. Оголошуючи Перший Всеукраїнський Євхаристійний Конгрес, ми заохочували вас, дорогі Брати і Сестри, до ревної молитви. Але зараз, не применшуючи важливості молитви, нагадуємо вам слова Першого послання святого Йоана: «Дітоньки, любімо не словом та язиком, але ділом та правдою!» (1 Йн 3, 18). Справжня віра вимагає служіння Богові і ближньому не тільки молитвою і добрим словом, а й учинком, працею, пожертвою.

Одним із проявів жертовної любові до ближнього є донорство. Скільки хворих, серед них немало й дітей, потребують переливання крові чи медичних препаратів на основі крові! Донорська кров не лише підтримує здоров’я, вона рятує життя людей, а її так часто не вистачає…

Тому, щоб цей Євхаристійний Конгрес приніс також плоди для українського суспільства, заохочуємо вас, дорогі Брати і Сестри, беручи до уваги свій стан здоров’я та відповідні медичні вимоги, здати свою кров на потреби хворих. Даруючи власну кров, ми, християни, виконуємо дослівно заповіт любові Ісуса, який перший пролив за нас свою дорогоцінну Кров. Слово «донорство» походить від латинcького слова «donare» – дарувати, тож просимо зробити це безплатно. Здавання крові можна провести як для більшої групи парафіян – тоді настоятелям рекомендується домовитися з місцевими станціями переливання крові, так і індивідуально, коли охочі самі можуть звернутися до відповідних медичних закладів.

Господь Ісус навчав нас, що «блаженніше давати, ніж брати» (Діян 20, 35), а також: «Воістину кажу вам: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені» (Мт 25, 40). Істинна любов проявляється у даванні, жертвуванні самого себе іншим. Тож закликаємо вас, улюблені у Христі Брати і Сестри, щоб ви, черпаючи сили в Євхаристії, у цей час приготування до Конгресу давали свідчення своєї віри вчинками милосердя і люблячим серцем.

Єпископ Маркіян Трофим’як,
Голова Комітету
І Всеукраїнського Євхаристійного Конгресу
Римсько-Католицької Церкви в Україні